Судова система України шукає вихід із кадрового піке (відкрите інтерв’ю очільників ВККСУ та НШСУ)

Кадровий дефіцит у судах – це не просто статистика чи абстрактні цифри. Це тисячі нерозглянутих справ, надмірна тривалість судових проваджень та реальний бар’єр для громадян у доступі до правосуддя. Кожне третє рішення ЄСПЛ щодо України сьогодні стосується саме надмірної тривалості судового розгляду. Чому система опинилася в кризі та де шукати вихід?

Під час XIV Міжнародного судово-правового форуму відбулася відверта розмова у форматі відкритого інтерв’ю «Кадрове наповнення судів: здобутки та бар’єри».

Одні з ключових учасників судової реформи – голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник та ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук – зійшлися на думці, що лише збільшенням кількості суддів проблему не вирішити.

Які реальні масштаби кадрового голоду? Чому неотримання посади – це не «чорна мітка» для правника? Та як цифровізація, спрощення процесів і запровадження мирових суддів (суддів-магістратів) можуть урятувати українське правосуддя?

Дивіться та читайте головні підсумки цієї предметної розмови в цьому матеріалі!

Кадрове наповнення судів: здобутки, бар’єри та рецепти подолання кризи від очільників ВККСУ та НШСУ

У межах другого дня XIV Міжнародного судово-правового форуму, організованого «Юридичною практикою» за підтримки Верховного Суду та у співорганізаторстві з Асоціацією українських корпоративних радників, відбулося відкрите інтерв’ю на тему «Кадрове наповнення судів: здобутки та бар’єри».

Ключовими спікерами дискусії виступили Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник та ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.

Масштаби кадрового дефіциту та робота ВККС

Голова ВККС Андрій Пасічник окреслив реальний стан кадрової кризи. Наразі в судах першої інстанції залишаються вакантними близько 1900 посад. Таке зростання (у грудні 2024 року налічувалося 1200 вакансій) пов’язане із затвердженням Вищою радою правосуддя нового штатного розпису, який передбачає збільшення кількості посад.

Водночас очільник Комісії поділився позитивною динамікою:

– Добір до судів першої інстанції. ВККС наразі перевіряє близько 3000 практичних робіт. Очікується, що конкурс успішно пройдуть понад тисяча кандидатів.

– Апеляційні суди. Завершено конкурси до найбільш завантажених судів у Сумах, Запоріжжі та Миколаєві, частину суддів уже призначено. Тривають співбесіди в межах «другої черги» для найбільших судів Києва, Дніпра, Львова та Одеси. Загалом протягом 2025–2026 років проведено близько 700 співбесід і рекомендовано до призначення близько 200 осіб.

– Вищі інстанції. Триває конкурс до спеціалізованих адміністративних судів, у межах якого перевіряються роботи 160 кандидатів. Конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності наразі призупинено.

Андрій Пасічник наголосив, що, попри значне навантаження, переважна більшість діючих суддів працює якісно та відповідально. Він також закликав змінити ставлення до кандидатів, які не пройшли конкурс: «Це не означає, що людина отримала «чорну мітку». Це свідчить лише про вищу конкуренцію на конкретному етапі. Ми зацікавлені в тому, щоб правники брали участь у конкурсах повторно».

Чому лише збільшення кількості суддів не вирішить проблему?

Ректор НШСУ Микола Оніщук акцентував увагу на впливі кадрового дефіциту на якість правосуддя, що підтверджується рішеннями ЄСПЛ проти України щодо надмірної тривалості розгляду справ: якщо раніше це було кожне десяте рішення, то нині – майже кожне третє.

Микола Оніщук зауважив, що природний відтік кадрів (відставка, досягнення граничного віку, стан здоров’я) в Україні становить у середньому 150 суддів щороку, і цей процес є сталим. На його думку, подолати кризу лише екстенсивним шляхом – шляхом набору нових суддів – неможливо.

Очільник НШСУ назвав три ключові кроки для реформування системи:

– цифровізація судочинства;

– спрощення судового процесу та розширення суддівської дискреції, адже чинний процес залишається надмірно формалізованим;

– розвиток досудового та позасудового врегулювання спорів.

Культура медіації в Україні формується повільно, тому Микола Оніщук підтримує ініціативу впровадження інституту суддів-магістратів (мирових суддів) на рівні громад для розгляду нескладних цивільних, сімейних і майнових спорів.

Крім того, ректор НШСУ звернув увагу на міжнародний досвід оцінювання кандидатів. Так, у країнах Європейського Союзу тести на когнітивні здібності застосовуються лише для допуску до професії судді першої інстанції за принципом «склав/не склав».

Натомість під час кар’єрного просування діючих суддів оцінюють насамперед їхній професійний досвід і результати роботи, без додаткових формалізованих іспитів.

Презентація Посібника для новопризначених суддів

Приємним завершенням відкритого інтерв’ю стала презентація очільником НШСУ «Посібника для новопризначеного судді», розробленого спільно з Проєктом ЄС «Право-Justice». Перший примірник видання було урочисто вручено Андрію Пасічнику.

Посібник систематизує стандарти щоденної роботи судді – від міжнародних орієнтирів доброчесності до практичних аспектів роботи з ЄСІТС, Єдиним державним реєстром судових рішень, а також комунікаційних, гендерних і психологічних аспектів суддівської діяльності. Видання розраховане насамперед на новопризначених суддів, проте буде корисним усім, хто залучений до організації та забезпечення здійснення правосуддя.