Преюдиційна сила права ЄС: судді розглянули юрисдикцію Суду Справедливості

4 квітня 2025 року Національна школа суддів України провела черговий вебінар із серії навчальних заходів, присвячених вивченню права Європейського Союзу. Цього разу темою обговорення були юрисдикція Суду ЄС, порядок звернення до нього, особливості провадження та преюдиційна сила його рішень. У заході взяли участь судді Верховного Суду, місцевих та апеляційних судів, а також помічники суддів.

Навчальний захід відкрила очільниця Навчальної лабораторії з вивчення права Європейського Суду НШСУ Наталія Ахтирська. Вона наголосила, що метою навчання є посилення інституційної спроможності України в реалізації євроінтеграційного курсу, зокрема в частині наближення національної правозастосовної практики до стандартів Європейського Союзу.

Під час вебінару судді обговорили ключові аспекти юрисдикції Суду Справедливості ЄС – від тлумачення договорів та правових актів Євросоюзу до розв’язання спорів між державами-членами та інституціями ЄС. Також було проаналізовано правові позиції Суду, які на практиці можуть бути використані українськими суддями для гармонійного тлумачення норм національного законодавства відповідно до європейських підходів.

Окрему увагу було присвячено транснаціональному співробітництву в сфері кримінального переслідування. У контексті ухвалених 25 березня 2025 року Стратегічних ризиків у сфері боротьби зі злочинністю в ЄС розглядалася ефективність використання європейського ордера на арешт. Такий механізм дозволяє суттєво прискорити процедури екстрадиції, що є вкрай актуальним для України – станом на кінець 2024 року було зупинено понад 5 тисяч кримінальних проваджень у зв’язку з розшуком підозрюваних осіб.

Учасники також розглянули окремі рішення Суду ЄС щодо екстрадиції осіб зі статусом біженців, зокрема у випадках скасування цього статусу через подання підроблених документів. Жваве обговорення викликала й тема преюдиційної сили рішень Суду Європейського Союзу, яка поступово набирає ваги й у вітчизняному судочинстві.

Вебінар став не лише джерелом нових знань для правників, а й нагадуванням про важливість постійного фахового діалогу у сфері правової інтеграції України до європейського простору.